Розподіл майна при розлученні – один із найбільш спірних питань. Сімейний кодекс (СК) України регламентує цей процес главою 14.
У статті розглядаються види майна подружжя, що підлягає розподілу, способи врегулювання суперечок – за допомогою мирних угод або шляхом розгляду конфлікту у судових інстанціях.
Майно подружжя, що підлягає розподілу
Одне із завдань сімейного законодавства – врегулювання питання щодо розподілу спільно нажитого майна при розлученні між подружжям без шкоди для інтересів обох сторін.
СК передбачає: усе придбане під час шлюбу майно вважається спільною власністю подружжя незалежно від того, чоловік або дружина придбавали майно, і на кого воно було зареєстровано. Також не має значення, чи працював один із подружжя під час шлюбу або займався домашнім господарством.
При розлученні спільне майно і матеріальні блага, придбані сім'єю, у тому числі і нерухомість, підлягають розподілу у рівних частках. Виняток рівнозначного розділу – коли один із подружжя:
не турбувався про матеріальне забезпечення домочадців;
ухилявся від утримання дітей.
При розподілі спільно нажитого майна у шлюбі можливо збільшення судом частки власності чоловіка або дружини, якщо з одним із них залишається неповнолітня дитина або дитина-інвалід (необхідні кошти на його утримання або лікування).
Законодавством передбачено розподіл майна і під час шлюбних відносин. Подружжя може оформити придбане в особисту власність або переоформити вже куплені речі, предмети за взаємною згодою, оформивши належним чином договір.
Майно подружжя, що не підлягає розподілу при розлученні
Розподілу спільно нажитого майна не підлягає власність, яка придбана подружжям до шлюбу. У ст. 57 СК України зазначені деякі види майна, які не підлягають розподілу. Такі предмети є особистою власністю одного з подружжя, хоча і були придбані під час сімейних відносин.
Особистою власністю вважаються матеріальні блага і нерухомість:
Придбані до шлюбу.
Подаровані одному з подружжя.
Отримані у спадщину одним із них.
Придбані за особисті кошти (крім зарплати).
Отримані внаслідок приватизації.
Індивідуального користування, коштовності, придбані за спільні кошти.
Премії, нагороди за особисті заслуги.
Суд може визнати особистим, без можливості розподілу майно, яке придбано одним з подружжя під час фактичного окремого проживання у разі припинення сімейних відносин.
Орган правосуддя має право визнати вказану власність спільною, якщо інший член подружжя доведе факт істотного поліпшення майна та збільшення його вартості за рахунок загальних або індивідуальних вкладень (трудових, матеріальних під час шлюбу).
Способи поділу майна при розлученні
За правилами, встановленими ст. 71 СК України, розподіл майна між подружжям здійснюється за обопільною домовленістю. Якщо сторони не дійшли згоди, процедура здійснюється у судовому порядку. При розгляді спору з питань розподілу спільно нажитого майна між подружжям в Україні суд враховує інтереси всіх членів сім'ї (дружини, чоловіка, дітей).
Принципи розподілу:
неподільне майно присуджується одному з подружжя, другий має право на грошову компенсацію, яка вноситься на депозитний рахунок суду;
речі від професійної діяльності чоловіка або дружини присуджуються особі, яка використовує їх у такій діяльності (вартість враховується при присудженні іншої власності другому учаснику процесу);
усі об'єкти власності діляться в натурі, а грошова компенсація можлива тільки за згодою подружжя.
У разі спірних відносин, при розподілі спільно нажитого майна у шлюбі, позовну заяву можна подати у будь-який час під час шлюбних відносин. Після розлучення позовна давність обмежена 3-ма роками з моменту, коли чоловік або дружина дізналися про порушення своїх прав на власність.
Процедура судового розгляду спору про розподіл майна
Процедура судового врегулювання спору про поділ майна подружньої пари при розлученні починається з подачі позовної заяви до суду. Згідно зі ст. 19 і ст. 274 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) такі заяви можуть розглядатися у повному і спрощеному позовному провадженні. В останньому випадку орган правосуддя за клопотанням сторін може прийняти рішення за спрощеною процедурою.
Процесуальним законом визначені наступні обставини:
Справа – не досить складна.
Ціна позову – не більше 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розгляд спору вимагає швидкого вирішення.
Доказів, наданих сторонами, достатньо за обсягом і характером.
Відсутність потреби в експертизі, оцінці майна і свідченнях свідків.
Особливостями розгляду справи про поділ майна при розлученні за зазначеною процедурою є:
термін розгляду – не більше 60 днів;
підготовче засідання не проводиться;
справа може розглядатися без обов'язкової участі сторін.
Згідно зі ст. 27 ЦПК України позовну заяву про розгляд спору про розподіл майна між подружжям подається за місцем реєстрації або проживання відповідача. За неможливості встановлення його місцезнаходження заяву можна подати за бажанням позивача:
За останнім відомим місцем проживання або реєстрації.
За місцем роботи.
За місцем знаходження майна.
Згідно зі ст. 30 ЦПК України позов подається за місцем знаходження нерухомості, якщо тільки цей об'єкт бере участь у розподілі майна, придбаного в період шлюбу.
Розподіл майна при розлученні – один із найбільш спірних питань. Сімейний кодекс (СК) України регламентує цей процес главою 14.
У статті розглядаються види майна подружжя, що підлягає розподілу, способи врегулювання суперечок – за допомогою мирних угод або шляхом розгляду конфлікту у судових інстанціях.
Майно подружжя, що підлягає розподілу
Одне із завдань сімейного законодавства – врегулювання питання щодо розподілу спільно нажитого майна при розлученні між подружжям без шкоди для інтересів обох сторін.
СК передбачає: усе придбане під час шлюбу майно вважається спільною власністю подружжя незалежно від того, чоловік або дружина придбавали майно, і на кого воно було зареєстровано. Також не має значення, чи працював один із подружжя під час шлюбу або займався домашнім господарством.
При розлученні спільне майно і матеріальні блага, придбані сім'єю, у тому числі і нерухомість, підлягають розподілу у рівних частках. Виняток рівнозначного розділу – коли один із подружжя:
При розподілі спільно нажитого майна у шлюбі можливо збільшення судом частки власності чоловіка або дружини, якщо з одним із них залишається неповнолітня дитина або дитина-інвалід (необхідні кошти на його утримання або лікування).
Законодавством передбачено розподіл майна і під час шлюбних відносин. Подружжя може оформити придбане в особисту власність або переоформити вже куплені речі, предмети за взаємною згодою, оформивши належним чином договір.
Майно подружжя, що не підлягає розподілу при розлученні
Розподілу спільно нажитого майна не підлягає власність, яка придбана подружжям до шлюбу. У ст. 57 СК України зазначені деякі види майна, які не підлягають розподілу. Такі предмети є особистою власністю одного з подружжя, хоча і були придбані під час сімейних відносин.
Особистою власністю вважаються матеріальні блага і нерухомість:
Суд може визнати особистим, без можливості розподілу майно, яке придбано одним з подружжя під час фактичного окремого проживання у разі припинення сімейних відносин.
Орган правосуддя має право визнати вказану власність спільною, якщо інший член подружжя доведе факт істотного поліпшення майна та збільшення його вартості за рахунок загальних або індивідуальних вкладень (трудових, матеріальних під час шлюбу).
Способи поділу майна при розлученні
За правилами, встановленими ст. 71 СК України, розподіл майна між подружжям здійснюється за обопільною домовленістю. Якщо сторони не дійшли згоди, процедура здійснюється у судовому порядку. При розгляді спору з питань розподілу спільно нажитого майна між подружжям в Україні суд враховує інтереси всіх членів сім'ї (дружини, чоловіка, дітей).
Принципи розподілу:
У разі спірних відносин, при розподілі спільно нажитого майна у шлюбі, позовну заяву можна подати у будь-який час під час шлюбних відносин. Після розлучення позовна давність обмежена 3-ма роками з моменту, коли чоловік або дружина дізналися про порушення своїх прав на власність.
Процедура судового розгляду спору про розподіл майна
Процедура судового врегулювання спору про поділ майна подружньої пари при розлученні починається з подачі позовної заяви до суду. Згідно зі ст. 19 і ст. 274 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) такі заяви можуть розглядатися у повному і спрощеному позовному провадженні. В останньому випадку орган правосуддя за клопотанням сторін може прийняти рішення за спрощеною процедурою.
Процесуальним законом визначені наступні обставини:
Особливостями розгляду справи про поділ майна при розлученні за зазначеною процедурою є:
Згідно зі ст. 27 ЦПК України позовну заяву про розгляд спору про розподіл майна між подружжям подається за місцем реєстрації або проживання відповідача. За неможливості встановлення його місцезнаходження заяву можна подати за бажанням позивача:
Згідно зі ст. 30 ЦПК України позов подається за місцем знаходження нерухомості, якщо тільки цей об'єкт бере участь у розподілі майна, придбаного в період шлюбу.